АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНИХ УСТАНОВОК МОЛОДІ ПРИКАРПАТТЯ ЯК ОРІЄНТИР ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ЦІЛЕЙ РЕГІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ

«Аномія — це втрата в суспільстві фундаментальних цінностей, що призводить до важких соціальних наслідків: перестають діяти закони функціонування суспільства»

М. Попович

Постановка проблеми. Молодь завжди була активною і творчою силою суспільства. З молоддю пов'язується бачення обріїв майбутнього, енергією молодих втілюються в життя економічні і політичні реформи, проходить трансформація культури, здійснюється економічна політика. Все це стає можливим лише за однієї умови: будь-які суспільні ініціативи мають отримати в системі соціокультурних орієнтацій молоді позитивну оцінку, чуттєво-раціональне осягнення, внутрішнє сприйняття. Цінності, які не отримали внутрішнього запиту молодих, не знайдуть своєї реалізації на практиці.

На вибір світоглядних орієнтацій молоді впливають:

- масштабні соціальні процеси, що віддзеркалюються в змісті і механізмах соціалізації;

- сила соціальних норм, звичаїв, мікро соціальних установок;

- діяльність суспільних лідерів, сильних особистостей, що досягли соціального успіху;

- пропаганда й агітація в засобах масової інформації;

- індивідуальний досвід людини, її життєва стратегія, конкретна ситуація, що передує світоглядному вибору.

Формування світоглядних орієнтацій молоді є безперервним процесом в контексті систематичної зміни об'єктивних умов її життєдіяльності й освоєння нею нових соціальних ролей. Вплив на формування світоглядних орієнтацій молодої людини справляють також об'єктивно існуючі у способі життя, традиціях того чи іншого етносу чи епохи, споконвічні образи або архетипи (за К.-Г. Юнгом). Архетип вносить впорядковуючий і зв'язуючий зміст в чуттєві сприйняття і духовні переживання особи.

Україна сьогодні переживає переломний період своєї історії. Вона стоїть перед проблемою зміцнення державності, подолання глибокої економічної кризи, трансформації системи освіти і культури. В цих умовах відбувається радикальна зміна традиційних принципів соціального устрою у всіх сферах життя, руйнуються старі соціальні інститути і виникають нові осередки соціального буття. Молодь має сприйняти ці проблеми, як свої власні, спрямувати на їх вирішення весь свій потенціал. Все це обумовлює необхідність чіткого визначення мети і завдань державної молодіжної політики на загальнонаціональному і регіональному рівнях, окреслення її пріоритетів.

Нарешті, є й ще один не менш важливий аспект, який рельєфно підкреслює актуальність нашого дослідження. Мова йде про виховання підростаючого покоління, що є важливою проблемою і соціальним завданням для будь-якого суспільства. Тим більше не є винятком і наша держава з нестабільністю її соціальної структури, деформацією соціокультурних передумов формування і розвитку особистості. Виникає питання: на яких цінностях, у якому ключі, якими засобами, а головне, - на орієнтаціях якого світогляду слід здійснювати сьогоденний виховний процес? Пошук відповідей на ці питання теж актуалізує тему даної статті, зумовлює її теоретичну і практичну значимість.

Протягом досить тривалого часу молодіжна проблематика знаходиться в полі зору широкого кола вчених-суспільствознавців. Дослідженню ціннісних орієнтацій молоді присвячена достатньо об'ємна кількість наукових публікацій. Серед них слід назвати, насамперед, дослідження А. Бержаніра [1], І. Беха [2], М. Головатого [3], В. Головенька [4], Н. Гнасевич [5], І. Кона [6], А. Щегорцева [7]. Ці автори досліджують світогляд молоді, моральні та естетичні цінності, суперечності духовного становлення молоді, специфіку молодіжної субкультури.

Друга група авторів досліджує проблеми й перспективи державної молодіжної політики на загальнонаціональному і регіональному рівнях. Серед них перш за все слід назвати таких авторів, як І. Гайванович [8], М. Головенька [9], М. Перепелиця [10], М. Руткевич [11], Н. Соболева [12], Г. Циганенко [13], В. Юхименко [14]. В роботах цих авторів аналізуються правові основи державної молодіжної політики, регулюються проблеми духовних та соціальних орієнтацій молоді у руслі соціологічного аналізу громадської думки молодих, орієнтацій на ті чи інші професійні симпатії та антипатії юнаків та дівчат, ставлення до культурних, політичних, соціальних традицій, що домінують в суспільстві. Як правило, ці автори найближче підходять до життєвих проблем молоді, тримають, так би мовити, руку на пульсі життя підростаючого покоління.

Безсумнівний інтерес для нашого дослідження представляють наукові розробки Т. Андрущенко [15], А. Бойко [16], В. Горбатенко [17], Д. Дзвінчука [18], Н. Міщенко [19], Л. Панченко [20], А. Похресника [21], В. Ященко [22] та багатьох інших науковців.

Віддаючи належне науковій та практичній значущості праць, в котрих розглядаються питання світоглядних орієнтацій молоді, необхідно зазначити, що в науковій літературі відсутній цілісний аналіз даної проблеми, що поєднував би в собі висвітлення методологічних, теоретичних і практичних її сторін. До того ж в останні роки змінились матеріальні фактори життєоблаштування, ідеологічні орієнтації і міжнародні зв'язки, культурне середовище. Все це потребує нових досліджень і нових узагальнень. Вивчати, прогнозувати, корегувати — саме такою має бути відповідь сучасного суспільства на виклик новітніх тенденцій, які розгортаються в молодіжному середовищі трансформаційного суспільства і які будуть визначати його вигляд уже в найближчому майбутньому.

В період відродження і зміцнення Української держави, утвердження культурно-історичних цінностей українського народу, його традицій і звичаїв, гармонійного взаємозв'язку національного і загальнолюдського відбуваються складні, неоднозначні процеси в свідомості, як окремої особистості, так і всього суспільства. Суттєві зміни відбуваються, насамперед, у формах власності політичній організації та соціокультурній структурі суспільства, в стосунках між особистістю і суспільством, в ідеології та суспільній психології, в соціокультурних орієнтаціях людей, особливо в молоді. Ці зміни не завжди вписуються в усталені ціннісні схеми, нерідко суперечать традиційним уявленням і звичним способам життя. їх беззастережне, активне сприйняття прогресивною частиною українського суспільства межує з певною розгубленістю тих, хто звик жити за усталеними нормами та життєвими стереотипами. В «ножицях» цієї суперечності знаходиться молодь. Інноваційні форми цінностей вона сприймає далеко неоднозначно. І хоча більшість молоді віддає перевагу прогресивним перетворенням, частка тих, хто ставиться до них з сумнівом залишається все ще досить помітною.

Ситуація ускладнюється тим, що частина дослідників не зовсім обґрунтовано говорять про «кризу цінностей», «втрату гуманних пріоритетів», «порушення загальнолюдських цінностей», наголошують на «конфлікті поколінь», на необхідності «переоцінки цінностей», тощо. Це свідчить про те, що сприйняття трансформаційних процесів, які змінюють ціннісне середовище суспільства і особистості, здійснюється далеко не однозначно і що утвердження нової шкали цінностей супроводжується суперечливими оцінками минулого, тих соціальних змін, які уже відбулися, а також перспектив розвитку. Все це обумовлює необхідність врахування соціокультурних орієнтацій сучасної молоді при виробленні та здійсненні державної молодіжної політики, поглиблення політичної та соціокультурної взаємодії влади і молоді, дослідження домінуючих «ціннісних парадигм українського соціуму» (Л. Панченко), спрямованості розвитку суспільства та особистості.

Важливим для розуміння особливостей світоглядних орієнтацій української молоді є виявлення їх обумовленості двома основними групами чинників: макрорівневими (економіка, політика, соціальні відносини, культура) та мікрорівневими (особливостями молодіжної субкультури та молодіжного способу життя). Аналіз цих діалектично-взаємопов'язаних чинників дає можливість виявити загальне й особливе в світоглядних орієнтаціях української молоді, відстежити динаміку змін, що здійснюються під впливом зовнішнього макро- і мікросередовища, глибше усвідомити роль цінностей і ціннісних орієнтацій у трансформаційних процесах.

З метою більш глибокого дослідження соціального самопочуття молоді ми провели протягом червня-серпня 2005 року анкетне опитування 100 представників молоді, з них: 34 - чоловіки, 66 – жінки. 50 респондентів проживають у місті, 45 - в селі, 5-у селищі міського типу.

До вікової групи 16-22 роки належать 70% опитаних осіб, до групи 23-29 років - 22, до групи 30-35 років - 8 (рис. 1).

Рис. 1. Вік респондентів

Спочатку охарактеризуємо загальний стан задоволеності молодих людей станом справ у суспільстві, умовами праці, своїм матеріальним становищем, культурно-освітнім рівнем, сім'єю, характером, життям (таблиця 1)

Таблиця 1.

Отож, як бачимо, 80% респондентів незадоволені станом справ у суспільстві та своїм матеріальним становищем, 79% - умовами праці, 50% - своїм культурно-освітнім рівнем, 57% - своїм життям в цілому. Лише 5% респондентів повністю задоволені станом справ у суспільстві, 1% - своїм матеріальним становищем, 10% — своїм культурно-освітнім рівнем.

Звичайно, що такі результати з точки зору особистості вкрай негативно характеризують суспільне середовище свого існування. Зрозуміло, охарактеризований стан не може довго існувати без потенційної небезпеки його виливу в якусь форму суспільної конфліктності. Недаремно, як показують результати опитування, молоді люди намагаються максимально ізолюватися від несприятливого зовнішнього середовища, шукають захисту в сім'ї чи самоізолюються.

На запитання «Чи задоволені Ви своєю сім'єю?» 80% відповідають ствердно, а 20% дають на це питання заперечну відповідь. А на аналогічне питання про власний характер відповідні цифри співвідносяться як 47% до 53%. Ці останні цифри свідчать про досить високу долю самокритичності респондентів.

Результати опитування висвітлюють той факт, що молодь у переважній більшості незадоволена сучасною соціокультурною ситуацією в країні і являється потенційним ресурсом прояву суспільних конфліктів, що і засвідчили листопадово-грудневі події 2004 року. Основними перешкодами для реалізації свого творчого і професійного потенціалу молодь вважає: «незадовільне матеріальне становище» (44%), «власну лінивість» (21%), «суспільну несправедливість» (37%), «бюрократизм» (23%), «великий рівень корупції в державі» (15%), «малу поінформованість про можливість самореалізації» (10%), «низький соціальний статус» (8%).

Прихильниками активної життєвої позиції є 48 респондентів, пасивної -32, залежно від обставин - 20. Патріотами вважає себе 67 респондентів, не патріотами - 33. Водночас високою є частка молодих осіб, яка готова взяти участь в акціях протесту (таблиця 2).

Таблиця 2.

57% респондентів оцінюють характер впливу політичних процесів за останні 4-5 років на духовний стан суспільства як «скоріше негативний», 20% -«скоріше позитивний», 23% - «в чомусь негативний, в чомусь позитивний».

Доволі високо більшість молодих людей оцінює свій рівень задоволеності батьками, родичами, друзями, коханою людиною (таблиця 3).

Таблиця 3.

Значний вплив на рівень задоволеності респондентів має розповсюдження бездуховності у суспільстві, поширення асоціальних форм поведінки. Причини бездуховності у суспільстві респонденти вбачають у наступних явища:

нові економічні та суспільно-політичні реалії - 60%;

невміння жити в умовах демократії - 12%;

сліпе копіювання європейських і американських стандартів поведінки - 70%;

нехтування християнськими заповідями - 28%;

егоїстична природа людини - 32%;

низький рівень загальної культури - 27%;

- пропаганда аморальності, насильства засобами масової інформації -82%.

Результати опитування засвідчують той факт, що більшість молодих людей (80%, 72%, 60% відповідно) негативно оцінюють вплив ЗМІ на суспільну свідомість, а також запозичення іншокультурних стандартів поведінки та норм суспільного буття.

Більш позитивно молодь ставиться до релігійного відродження. 25% респондентів заявили, що релігія «втішає у важку хвилину», 27% - «спонукає до самокритики і покаяння», 42% - «переконує більше думати про духовні цінності, ніж матеріальні» і лише 2% - «заважає людині всебічно розвиватися», 4% - «спонукає займати пасивну позицію».

Найбільше значення для молодих людей мають такі цінності як «хороше здоров'я», «повага», «взаємна любов» (таблиця 4).

Таблиця 4

На жаль, невисоке значення для молодих людей мають такі цінності як «особиста безпека» та «принесення користі суспільству», що свідчить про занепад колективної моралі.

Джерелами самопізнання молодих людей найчастіше виступають:

шкільні і вузівські навчальні програми - 51%;

— засоби масової інформації — 48%;

релігійні книги - 27%;

батьки, родичі - 37%;

— біографія відомих людей — 13%;

-   екстремальні ситуації - 22%.

З метою підвищення свого культурно-освітнього рівня і самовдосконалення молодь ходить в кінотеатр (17%), відвідує концерти і вистави (32%), читає художню літературу (17%), вивчає іноземні мови (12%), відвідує гуртки і секції (13%).

Результати опитування засвідчують, що молоді люди прагнуть покращити своє матеріальне становище і підвищити свій соціальний статус, вдосконалити свої знання, вміння і навички, що необхідно враховувати при проведенні регіональної державної молодіжної політики.

В сучасних умовах важливого значення набуває залучення учнівської, студентської та робітничої молоді до діяльності, пов'язаної з утвердженням національної культури, мови, духовних цінностей, мистецтва, права, залучення до реформування політичного, економічного, соціального, культурного життя.

Сучасна молода людина має набути глибинних особистісних якостей, відповідних до нових форм життя. Передусім її розум має бути креативним, а не репродуктивним.

Творчі здібності мають бути правилом, а не винятком. А самосвідомість її має стати багатомірною, здатною нести в собі одразу кілька особистісних ідентифікацій, бути гнучкою й адаптивною. Окрім того, емоційна сфера її має поширити спектр почуттів, яка здатна переживати та відчувати в інших людях молода людина. Асоціативна її поведінка з переважно реактивної повинна перетворитись на проактивну. Звідси випливають наступні завдання державної молодіжної політики на сучасному етапі:

сприяння ініціативі та активності молоді у всіх сферах життєдіяльності суспільства, розширення її участі у формуванні та реалізації державноїполітики щодо розв'язання соціальних проблем молоді;

підвищення ефективності державної молодіжної політики нарегіональному рівні;

поліпшення координації зусиль органів державної влади та громадськихорганізацій у сфері реалізації державної молодіжної політики;

зміцнення матеріально-технічного та фінансового забезпечення установ, закладів, громадських організацій, що працюють з дітьми та молоддю;

підтримка молодіжних і дитячих громадських організацій та їх спілок, у реалізації програм, спрямованих на вирішення проблем молоді.

Наповнення названих завдань конкретним змістом дозволить підвищити ефективність державної молодіжної політики, сприятиме поступовому вирішенню молодіжних проблем, спрямує соціально-творчу діяльність молодих людей в державо- і культуротворче русло.

Проведене нами дослідження соціальних установок молоді Прикарпаття свідчить, що молодь є тією активною частиною населення, яка здатна взяти на себе у ініціативу щодо здійснення еволюційної трансформації суспільної системи в контексті демократії, ринкових відносин, плюралізму, гуманізму, загально­людських цінностей. Молодь відчуває себе дієвою силою і активно включається у процес боротьби за свої конституційні права і свободи.

ЛІТЕРАТУРА

1.         Бержанір А. Л. Життєве самовизначення сільської молоді в умовах різних форм господарювання. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук. - К., 1999. - 26 с.

2.         Бех І. Д. Виховання особистості: У 2 кн. - К.: Либідь, 2003. - Кн. 1. - 280с.

3.         Головатий М. Ф. Молодіжна політика в Україні: проблеми оновлення. - К.: Наукова думка, 1993.

4.         Головенько В. А. Український молодіжний рух у XX ст.: історико- політологічний аналіз основних періодів. - К.: А.Л.Д., 1997. - 160 с.

5.         Гнасевич Н. Динаміка соціокультурних орієнтацій молоді (соціально- філософський аналіз). Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук. — К., 1994. — 20 с.

6.         Кон І. Н. Психология юношеского возраста. Проблеми формирования личности. - К.: Просвещение, 1979. - 175 с.

7.         Щегорцов А. А. Молодежь и общество: опьіт социологического анализа. - К., 1997.- 180 с.

8.         Гайванович І. Молодіжний рух України: тенденції і перспективи розвитку // Молода нація. - 2000. - Спецвипуск. - С. 115-122.

9.         Головенько В., Корнієвський О. Український молодіжний рух: історія та сьогодення. - К.: Наукова думка, 1994. -112 с.

10.     Перепелиця М. П. Державна молодіжна політика в Україні (регіональний аспект). - К.: Укр. інститут соціальних досліджень, Укр. центр політичного менеджменту, 2001. - 242 с.

11.     Руткевич М. После школьї. - М.: Знання, 1995. - 223 с.

12.     Собольева Н. И. Мировоззрение и жизненной вьібор личности. - К.: Наукова думка, 1989. - 121 с.

13.     Циганенко Г. В. Соціально-психологічні особливості молоді з різним ступенем інтересу до політики // Психологічні перспективи. — 2003. — Вип. 4.-С. 70-76.

14.     Юхименко В. Ф. Гуманістичні параметри самореалізації особистості: потреби, інтереси, цінності. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук. - К., 2003. -18 с.

15.     Андрущенко Т. І. Українська культурна традиція та її роль у формуванні світоглядних орієнтацій сучасної молоді. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук. - Дніпропетровськ, 1998. -18 с.

16.     Бойко А. І. Світоглядні орієнтації пострадянської людини. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук. - Одеса, 2002.-19 с.

17.     Горбатенко В. Постмодерн і трансформація ціннісної основи людського буття // Політичний менеджмент. -2005. -№1(10). -С. 3-13.

18.     Дзвінчук Д. Державне управління освітою в Україні: тенденції і законодавство. - К.: ЗАТ «Н1ЧЛАВА», 2003. - 240 с.

19.     Міщенко Н. Д. Масова культура як предмет філософського аналіз. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук. - Харків, 1999. - 20 с.

20.     Панченко Л. М. Формування ціннісних орієнтацій молоді в період системної трансформації українського суспільства. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук. - К., 2003. -20 с.

21.     Похресник А. К. Соціокультурні орієнтації студентської молоді трансформаційного суспільства: сутність і динаміка. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук. - К., 2002.-16 с.

22.     Ященко В. Іншокультура у свідомості та поведінці молодих: суть, зміст, наслідки // Освіта і управління. - 2005. - №1. - С. 36-45.